Давайте розглянемо що ж таке наші обов’язки. Наші обов’язки це те, що ми маємо робити попри наші бажання. Думаю саме тому наші обов’язки можуть сприйматися як щось негативне. (Наприклад: Чому йти в магазин маю саме я?)
На мою думку основне питання полягає тут в тому, щоб прибрати негативну складову з обов’язку. Адже обов’язок – це майже як наказ в армії, його не можна не виконати. Так, обов’язок майже наказ, але все-таки він не наказ. Часто обов’язок можна виконати трохи раніше або трохи пізніше.
Візьму для прикладу виконання уроку вдома школярем. Урок потрібно зробити на завтра, але його можна зробити одразу, прийшовши зі школи, можна зробити трохи пізніше, за годинку чи дві, а можна зробити зовсім увечері. В усих трьох випадках урок буде зроблено, тобто обов’язок за домашнім завданням буде виконано.
Якщо школяра посадити за виконання домашнього завдання тоді, коли це зручно батькам, то тут у школяра не буде свободи вибору і йому буде важко робити своє завдання.
Якщо ж школяреві дати вибір, нехай він сам вибере, в який саме час він буде робити своє завдання, то робити те ж саме завдання йому буде простіше (ми зараз не розглядаємо варіант, що якщо школяреві дати вибір, то завдання взагалі не буде зроблено).
Теж саме і з нами, дорослими. Коли ми поставили собі за мету зробити черговий обов’язок незважаючи ні на що, то така мета буде тиснути на нас та пити нашу життєву силу. Якщо ж ми зупинимося на хвилинку й подумаємо: “А коли мені буде зручно зробити цей мій обов’язок? А чому саме цей час буде найбільш підходящим для виконання цього обов’язку? Чи потрібен мені хтось ще для допомоги? Чи може цей мій обов’язок цього разу виконати хтось інший?” і так далі.
Не так уже й важливі ті запитання, які ви собі поставите, важливо взагалі їх собі поставити і чесно собі ж на них відповісти.
До чого тут свобода? Вільні люди не плетуться по життю під тягарем своїх обов’язків. Вони точно знають що вони роблять, коли і навіщо.
Залишити відповідь